-
1 відмова
ж1) refusal, repudiation, denial, renunciation; юр. rejection, nonsuit; sl. mittenвідмова в акцепті (векселя) — dishono(u)r, ( векселя) non-acceptance
відмова від чогось — giving smth. up
відмова від посади — abdication, resignation
одержувати відмову (в чомусь) — to be refused; ( на пропозицію) to be rejected
відмова скоритися — defiance; disobedience
2) тех. ( про стан машини) failure, fault; breakdown, nonoperation, inaction -
2 свідома відмова
( від прав тощо) knowing waiver -
3 відмова у праві
-
4 просвітництво
ПРОСВІТНИЦТВО - а) хронологічний період кін. XVII - XVIII ст., який позначається поняттям "доба П."; б) філософська та ідейна течія, поширена в Зх Є. вропі у XVII - XVIII ст., що охопила фактично всі сфери культури. Отже, П. - це загальнокультурне явище процесу історичного розвитку Європи. Термін "П." зустрічається у працях Вольтера, Гердера, але остаточно входить у вжиток після опублікування праці Канта "Відповідь на запитання: що таке Просвітництво?" (1784). Історичним ґрунтом становлення просвітницької ідеології став інтенсивний розвиток наукових знань у XVII ст І. деал наукового знання, що невіддільний від раціональності та оптимізму, сприяв реалізації можливостей пізнання. Важливою складовою просвітницької ідеології стала розробка суспільно-політичних теорій, зорієнтованих на розбудову раціонально організованого суспільства В. основу просвітницьких суспільно-політичних теорій було покладено поняття незмінної людської природи, зміст якого включав ідею про рівність людей від природи, а також про існування низки невідчужуваних прав і свобод людини й громадянина. Одним із засобів утвердження ідеалів П. їхні прихильники вважали розвиток історичної науки ("школи моралі й політики"). При цьому просвітницький погляд на історію характеризувався наступними властивостями: відмова від теологічного способу пояснення історичного процесу, різко негативне ставлення до Середньовіччя, ідеалізація Античності, історичний оптимізм та віра в прогрес, визнання існування єдиних історичних закономірностей розвитку всього суспільства. В органічному зв'язку зі всією системою знань мислителів П. були проблеми виховання. Значний внесок у розвиток педагогічної науки внесли Локк.Дидро, Гельвецій, Руссо. Розвиток П. мав і свою незаперечну національну специфіку, в контексті чого, як правило, виділяють англ., франц., нім., італ. П. тощо. Серед основних течій англ. П. вирізняють: а) ідеалістичну: Шефтсбері, Берклі, Г'юм, шотланд. школу здорового глузду (Рід, Бетті, Оствальд); б) матеріалістичну: Коллінз, Гартлі, Пристлі, Толанд, Ньютон. Розвиток франц. П. охоплює ранній етап (XVII ст. - Лабрюєр, Ларошфуко, Декарт, Гассенді) та високе П. (XVIII ст. - Монтеск'є, Маблі, Вольтер, Кондильяк, Руссо, Ламетрі, Дидро, Гельвецій, Гольбах, Марешаль, Мельє та ін.) О. днією з центральних подій розвитку франц. П. стало йидання "Енциклопедії" (1751 - 1780), асоціально-політичним завершенням - події Французької революції 1789 р. П. у Німеччині розпочалося доволі пізно - у XVIII ст., що було зумовлено економічною відсталістю та відсутністю національної єдності; соціально-політичні та філософські пошуки цієї єдності стали однією з найпотужніших сполук нім. П. До чільних представників нім. П. належать Крузій, Чирнгауз, Томазій, Баумгартен, Гаман, Якобі, Гердер, Гете, Лессинг. П. в Італії було щільно поєднано з боротьбою за національне об'єднання. Важливе місце у працях італ. просвітників займало питання про єдину літературну італ. мову. Ідеї італ. П. рельєфно відбились у працях Чезаротті, Веррі, Беккаріа, Філанджері, драматургії Гольдоні.В. Горський
См. также в других словарях:
абандон — у, ч., юр. 1) Відмова від боргових вимог (одна сторона відмовляється від своїх прав без вилучення свого фінансового внеску у справу). 2) Добровільна відмова від права власності. 3) Вихід з угоди шляхом сплати штрафу. 4) Закінчення терміну опціону … Український тлумачний словник
громадянський — а, е. 1) Прикм. до громадянин 1). 2) Власт. свідомому громадянинові. || Спрямований на користь суспільства. •• Громадя/нська відповіда/льність встановлені нормами цивільного права юридичні наслідки невиконання або неналежного виконання особою… … Український тлумачний словник
жертва — и, ж. 1) За релігійними обрядами деяких народів – предмет або жива істота, яких приносили в дар богам. 2) Добровільний внесок у вигляді грошей або яких небудь предметів на користь когось, чогось; пожертвування. 3) Той, хто загинув від нещасного… … Український тлумачний словник
нейтралітет — у, ч. 1) У міжнародному праві – політичне і правове становище держави, яка не бере участі у війні, зберігає мирні відносини з воюючими країнами і не подає жодній з них воєнної допомоги. •• Пості/йний нейтраліте/т становище держави, на яку, згідно … Український тлумачний словник
самозречення — я, с. 1) Зречення, добровільна відмова від особистих благ в ім я кого , чого небудь. 2) Офіційний документ про відмову від своїх прав … Український тлумачний словник
цесія — Цесія: акт, яким одна особа відступає якесь майно другій [VI,VII] акт, яким одна особа відступала якесь майно іншій [VIII] відмова від майна [22] відступлення; в судовому праві, коли кредитор відступав свої права третій особі, це називалося… … Толковый украинский словарь
абандон — іменник чоловічого роду відмова власника від прав на майно … Орфографічний словник української мови